Кетамин ketamine Кимры

Ололо, народ! Приветсик всем залупкам и квадратным мирным гражданам! Сегодня я вам расскажу про один запредельный фарш, который меня порвал на кусочки и выкинул мозги через башку. Ну, кароче, нашел я одного приятеля с обещанной химией, и мы решили драться вот по-крутому, закинуться кетаминочкой на восемь часов. Что там, кто не знает что это такое? Короче, кетамин - это такая хрень, которая забирает тебя в какие-то странные измерения и разноцветные галактики, давая кайф какой-то извратный, полет нереальный.

Вобщем, я иду по улице, это уже вечерок, все наркоши кубарем рассыпались по планете, а я решил найти эту закладку. Блин, откровенно говоря, я был немного нервничком. Ты же понимаешь, гопнулись без дозы не выжить, порадовать свои бездны души. Но кароче, судьба наркош глазками хитрыми закрутилась и подкинула мне неграшку, который соками в носу и крышами по голове раздувался на своей маковой соломе.

У эдакого зверя в карманах щебетала птичка, как ни крути. Он шел нашу точку, все в них уже зарядили, а я только на перекуре. Что же делать? Говорю ему: "Бро, помоги бро, закинь, а?" Тот на меня смотрит, как на стрем, руку в карман фигает, и достает мне эту пакость, словно подарок от судьбы. Вот это да! Я прыгнул от радости, и мы начали нашу поездку в параллельные вселенные.

И тут я на воображаемом велике покататься решил, потому что настоящего нет, а я крутой хипстер наркоман на своей волне. Въезжаю я на этот виртуальный байк, и гоняю по улицам веселого города. Вообще, у меня такое ощущение, что я паркуюсь во всех местах подряд, а менты со своими офигевшими мордами не могут меня поймать. Полный косяк!

Я так шлендился на своем воображаемом велике, что всем проституткам мозги вынес, и они желали присоединиться к моему мистическому путешествию. "Шлюхи, пиздец, отстаньте", - говорю им я. "Забудьте о своих клиентах, я не в настроении с вами заниматься. Я парю, я вижу радуги, и мой байк летает, а вы только на деньгах держитесь".

Но нашелся один упитанный мужик, который зарядил своей силой и угрюмой энергией, и решил присоединиться к нашей групповушке. Так что теперь мы ебашим на воображаемых великах втроем и разносим все вокруг себя. Нас зовут властью и сиськами, и мы ни в чем не себе отказываем, даже когда местный наркоша нас отпинает и отвертится от нас как от настоящих зомби.

Вдруг, на блин, когда я уже начал засыпать, кашлянул на весь город, я заметил одного своего приятеля, который долгое время отдыхал на ближайшей скамейке. "Сашок, братан, че ты тут делаешь?", - спросил я его. А он, смотрю, сильнейший закинул и сказал: "Братишка, я встретился с наркотой, зарядился как надо, душа покоится, нарушений нет".

И вот мы с Сашкой, отдохнув со своими наркосами, продолжаем наши безумные приключения на воображаемом велике, и катались до самого утра, пока не настала рассветная пора. А тут уже менты, как из подвала, вылезли и навалили на нас, словно ненавидят все, что связано с путешествием вне реальности.

Но, дураки, они не понимают, что мы уже ушли. Мы уже настолько далеко, что измерения не поимать, города не успеть, и нас не схватить. Возвращаемся мы только тогда, когда наши воображаемые велосипеды переполняются энергией и химией, и мы падаем навзничь на травматологию, где нас восстанавливают и снова отправляют в страну непостижимого кайфа и радуги.

Вобщем, народ, помните, что это всякая фигня - временный кайф, которая лишь на время отрывает вас от реальности, а потом швыряет обратно с большим оттягом. Наркота - это не мой выбор, а выбор дураков, которые не могут поймать настоящий фарш, который дает жизнь. Вот так-то, молодежный сленг и наша жестокая реальность. Пока, друзья, в следующей статье расскажу вам про свои новые безумные приключения!

Але, народ, шо я вам буду розповідати! Відбулось в моєму житті таємне пригода, про яку давно мріяв, але ніколи не гадав, що зможу це зробити. Вийшло так, що я купила кетамін і вирішила поїхати в Дубаї трохи покататись на хвилях екстазу. Маю вам сказати, цей досвід був неймовірним і зашкалюючим!

Щоб все почалося, я заклала кет на одній з великих вечірок у місті. Коли з'явився знайомий ділер, в мене вже були готові диски екстазу, які я замовила заздалегідь. Очікування були неймовірними, і я не могла дочекатися, коли зможу відчути галюциногенну силу цих таблеток.

Отже, минула ніч нашого веселощів, і настала пора розпочинати кутити та сидіти бездельничати на пляжі Дубаю. Взяла з собою передатчик, щоб підтримувати зв'язок з друзями в телеграммі. Все було зумовлено тим, що я не хотіла бути зовсім сама у цьому шаленому пригоді.

Я включаю музику на своєму телефоні і починаю розмову зі своїми транками. Ми обговорюємо, які ми розумні і яскраві, коли знаходимося на хімічному хмелі. Втім, відразу після цієї розмови я вирішую, що ми просто уявляємо цю розумність і насправді просто виглядаємо як придурки, які прагнуть забути про реальний світ.

Я відходжу у власний світ і відчуваю, як екстаз починає діяти. Мої почуття проявляються у всій своїй величі. Колірні схеми починають змінюватися, а звуки набувають нового сенсу. Мені здається, що я стаю майже невидимою, як гострий лезо.

Я продовжую отримувати нові повідомлення в телеграмі від моїх друзів. Вони запитують, як у мене справи, і я можу лише засміятися над цим питанням. Насправді, у мене жодних справ - я просто хочу насолоджуватися своїм психоактивним пляшечком насолоди.

Я вирішую вийти на вулицю і прогулятися вздовж пляжу. Мої сенсори заповнюються екстазом, і мені здається, що я можу літати. Таке відчуття неймовірно веселе, і я хочу випробувати на собі кожен момент цього плавного переливання кольорів та звуків.

Потягнувшись за шортиками, я відчуваю на руках пісок, який нагадує мені про вічний рух часу. І хоча цей момент може здатися незначним, для мене він має велике значення. Він нагадує мені, що я тут і зараз, а не вперед, або назад в часі.

Мій світ стає все більш ілюзорним, коли я поглядаю на хмари, що утворюються в голові. Я споглядаю на них, як на фарбу, яка поступово тече моїми венами. Це єдиний спосіб знову з'єднатися з реальним світом і відчути себе присутнім у реальності.

Мої друзі продовжують висилати мені тисячі повідомлень в телеграмі, але вони мабуть не розуміють, що я їх навіть не читаю. Вони просто не можуть розібратися, що головне, що зараз відбувається у моїй голові, це якісь інші, зовсім нереальні речі.

Нарешті, коли ефект галлюциногенів затихає, я повертаюся до реальності і реалізовую, що я в Дубаї. Мій досвід був незабутнім, і я відчуваю, що стала трохи мудрішою, але чи варто було за це так дорого платити?

В загальному, як наркоман комік, варто сказати, що цей досвід з кетаміном в Дубаї залишиться зі мною назавжди. І хоча, можливо, я не раджу всім спробувати галлюциногени, але він точно вартий уваги для тих, хто хоче дізнатися більше про себе та свої можливості.